накласти — див. накладати … Український тлумачний словник
накласти — [накла/стие] аду/, аде/ш, адеимо/, адеите/; нак. ади/, ад і/т … Орфоепічний словник української мови
накласти — I = накладати (покласти щось куди н. у певній кількості, зазв. багато; кладучи, наповнити щось чим н.); накидати, накидати (кидаючи узагалі накладаючи); нагатити, нагилити (у великій кількості) Пор. набити I, нагромадити I II ▶ див. надівати I … Словник синонімів української мови
накласти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
покласти — I аду/, аде/ш, док., перех. 1) що. Помістити куди небудь, розмістити десь. || Скласти що небудь в одне місце, в певному порядку. || Припинити якесь заняття, відклавши вбік знаряддя, об єкт дії і т. ін. || Внести на збереження (до ощадної каси,… … Український тлумачний словник
нагромадити — I = нагромаджувати (накидати, накласти у великій кількості / безладно, купно), навалити, навалювати, навернути, навертати, накопичити, накопичувати Пор. нагортати 1), накласти I, нанести 1) II ▶ див. набути … Словник синонімів української мови
висповідати — аю, аєш, док., перех. 1) церк.Вислухати на сповіді покаяння кого небудь в гріхах і відпустити їх або накласти єпитимію. 2) перен. Гостро вказати на хиби в поведінці, діях; вилаяти … Український тлумачний словник
витаврувати — ую, уєш, док., перех. Поставити, накласти тавро, витиснути або випекти певні знаки, слова чи букви … Український тлумачний словник
загіпсувати — у/ю, у/єш, док., перех. 1) мед. Накласти гіпсову пов язку. 2) с. г. Внести гіпс у ґрунт для знищення його лужних властивостей … Український тлумачний словник
набухати — I наб ухати аю, аєш, док., перех., розм. 1) Накласти, накидати, налити і т. ін. багато чого небудь. 2) Набити кого небудь, нанести удари комусь. Набухали кулаками по спині. II набух ати а/є, недок., набу/хнути, не; мин. ч. набу/х, ла, ло; док. 1) … Український тлумачний словник
